Ми з особливим покладанням надії дивимось на Богородицю, яка стала для християн уособленням найвищих людських чеснот.

Божа Матір терпляче і з великим смиренням прийняла Божу волю про свого Сина.

Пречисту Діву Богородицю прославляє і ублажає все творіння і на небі, і на землі. Шанування Божої Матері в Церкві Христовій – було з самого її початку.

Вище Неї тільки Богочоловік Ісус Христос, який невимовним чином народився від Неї і від Святого Духа.

Трон в даному типі ікон якнайкраще символізує царську велич Божої Матері.

Пресвята Богородиця виконала і дотепер виконує Свою обіцянку – являє швидку допомогу і втіху всім, хто звертається до Неї з вірою.

Голуб на іконі нагадує про зв'язок Старого і Нового Завітів і співвідношенні відповідних їм жертв.

Ікона-берегиня символізує християнську перемогу вічності над часом, нетлінне над тлінним, домінанту слова і образу над хаосом, сакралізує профанність повсякденності, містично і естетично освячує навколишній простір.

найдавніший образ Пресвятої Богородиці, з ним на Русі пов'язано безліч історичних і доленосних подій. Феодорівська ікона належить до іконографічного типу Елеуса

Від лику Діви Марії, яка схилила голову набік, приклавши до неї руку, ніби віє чимось рідним. Так схиляє голову любляча мати, коли слухає свою дитину.

У пам'ять і подяку про таку милість Владичиці Богородиці святий прикріпив до нижньої частини  ікони зображення кисті правої руки, відлите зі срібла, від цього ікона отримала назву «Троєручиця».

Це явлення ікони настільки вразило його, що він негайно прийняв святе Хрещення. Цей образ залишався на його грудях до самої смерті.