Чудотворна ікона Божої Матері Озерянська — головна святиня і покровителька міста Харкова і всієї Слобожанщини.
З перших днів існування Церкви Христової православний світ шанує Преблагословенну Богородицю, явившу світу Христа Спасителя.
На Харківщині та в сусідніх з нею областях з глибоким благоговінням вшановується чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Озерянської» – давня благодатна святиня яка проявила багато милості до роду християнського.
Історію свою ікона веде ще з кінця XVII ст., коли татарські набіги спустошували Слобожанщину. З’явилася ікона в Озерянській місцевості (знаходиться за 3 кілометри від сел. Мерефи, Харківської області), коли один з її жителів, що косив траву за лісом, після одного з помахів коси почув людський стогін і при цьому побачив половину священного зображення на краю коси, а іншу половину образу і перед нею палаючу свічку — біля коріння дерева, що знаходилось поруч. Косар, взявши обидві половини цього образу, вніс у свою хатину і, склавши їх, поставив у пристойному місці, і, залишивши свою роботу, старанно помолився. На другий день рано вранці він не знайшов святині у своїй хаті, бо вона була на місці явлення, і була зрощена, а на самому місці заструмилось джерело чистої води.
У той час у храмі Різдва Богородиці с. Мерефи служив ієрей Феодор, який і доніс про цю ікону митрополиту Бєлгородському і Обоянського Феодосію і з його дозволу побудував біля місця явлення ікони церкву Різдва Богородиці, де і була ікона. Бачучи знамення благодаті Божої від ікони, о. Феодор побажав, на місці явлення Пречистої Матері пободувати чернечу обитель, яка згодом прославила у всій Слобідській Україні безлюдно-прекрасну Озерянка і привертала до себе любителів безлюдно-чернечих подвигів. Старожил села Мерефи в 1762 році дав наступне письмове свідчення: «Видел я и помню, что в церкви Озерянской пустыни стояла чудотворная икона, а откуда и кем была поставлена, знать не могу. Первое чудо от Нее явилось архимандриту Севастиану и при строителе иеромонахе Варсонофии Хвастиченко».
Офіційно вважається, що Першообраз знищений в 30-і роки ХХ століття. З нього залишилися численні списки, які істотно відрізняються один від одного, хоча багато хто з них прославився своїми чудесами.
Її вигляд описано в книзі Д. І. Багалія та Д. П. Міллера «Истории города Харькова за 250 лет его существования» (с 1655 по 1905-й год):
„…Икона, говорить проф. Е. К. Рединъ, действительно писана на холсте, прикрепленном к доске. Письмо, как справедливо замечает преосвящ. Филарет, кисти древнего малороссийского художника, в том смысле, конечно, что икона местного, южно-русского происхождения; исполнение ее довольно посредственное и она писана, по всей вероятности, простым мастером копировавшим хороший образец; контуры фигур грубые, краска, обычная в памятниках южно-русских для XVII—XVIII в. — красная, голубая. Икона дошла до нашего времени в плохой сохранности, но все же ясно очерчивается лик Богоматери, Младенца, их положение, цвет их одежд. Богородица изображена повернувшей лицо в сторону Младенца, на ней красный хитон и голубой мафорий, на голове корона; правая рука ее в позе моления, а левой она поддерживает Младенца Христа, сидящего у нее как бы на коленях у левой руки; Младенец одет в красную рубашку-хитон, на голове у него такая-же корона, как у Богородицы, в левой руке он держит небольшое Евангелие, а правой благословляет.
Нимбы у обоих желтые. Начиная от плеч кругом нимбов Богородицы и Христа на фоне иконы шли звезды, видимые и теперь. Вверху иконы, справа и слева облака. Размеры иконы: высота 40 см, ширина 34 см.»
Свята чудотворна ікона Богоматері Озерянська перебувала і в Курязькому Преображенському монастирі, і в Озерянському Предтеченському храмі – і всюди сила благодаті Божої від цієї святині проявлялася в зціленнях хворих, яким добра Цілителька недуг щедро подавала милість від цілюшого Свого образу. Жителям Харкова пам’ятне було велике благодіяння Божої Матері, явлене місту від святої Її ікони в тяжкі +1833, 1848 і 1871 роки, коли лютувала в місті холера забирала в могилу безліч жертв. Багато зберегли в пам’яті випадки зцілення недужих, які свідчать, що Всесвята Володарка зцілює від Свого благодатного Озерянського образу і нині.
Ось приклади деяких випадків зцілення від святого образу: «Зцілення чоловіка, що мав всохлі руку, зцілення мирянина з Липців, що не володів ногою, зцілення дівиці Бардакової, одержимою біснуванням, зцілення Івана Миколайовича Бочковського від хворобливого шуму у вухах, зцілення двох сестер від хвороби очей, зцілення дівчинки від горлової хвороби ».
Вдячні прочани і донині залишають у святого образу безліч цінних довісок.
«… Владычице Пресвятая, якоже в тяжком нашествии иноплеменник в пределы наша святою иконою Твоею Озерянскою Православныя люди укрепляла еси, тако и ныне знамением Лика сего Пресвятаго паству Харьковскую и всех верных чад страны нашея в единомыслии веры утверди, и от тлетворных расколов и ересей злочестивых и иных бед сохрани,
Отечеству же нашему незыблемаго мира от Бога испроси, и от всех враг, мыслящих нам злая, нас избави.
Верных же Твоих, пред святою иконою Твоею припадающих и в скорбех Тебе молящихся, прошения исполни, и вся, яже ко спасению потребная, всем нам даруй. Убогия же слезы и воздыхания наша благоприятны пред Богом сотвори, и прощение грехов наших испроси».