Мати БожаТолгська ікона Пресвятої Богородиці

Толгська ікона Пресвятої Богородиці явилася 8 серпня 1314 року Ростовському святителю Прохору (в схимі Трифону).

Толгська ікона Пресвятої Богородиці

Ікона написана на підготовленій дошці, просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

  • Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.
  • Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні.
  • Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).
  • Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень.

Ікона створена за канонами православної церкви.

Ікону освячено в іконописній майстерні «Небо на землі»

Ця ікона вже знайшла свою родину. Ви можете замовити цей образ в нашій іконописній майстерні ” Небо на землі”. Ми не створюємо копій. Кожна робота неповторна та жива, як щира молитва. Довірившись нам Ви отримаєте унікальний образ. Схиляючись перед ним в молитві, Ви відчуєте радість, умиротворення і підтримку, що йде від святині.

Толгська ікона Пресвятої Богородиці

Толгська ікона Пресвятої Богородиці явилася 8 серпня 1314 року Ростовському святителю Прохору (в схимі Трифону). Об’їжджаючи єпархію, святитель відвідав Білозерську місцевість і вирушив звідти вниз по річках Шексні та  Волзі до Ярославля. Коли настала ніч, було зроблено зупинку у 7 верствах від Ярославля, на правому березі в місці злиття р. Волги з р. Толгрю. Опівночі, коли всі спали, святитель прокинувся і побачив яскраве світло, яке осявало околицю. Світло випромінювалось від вогняного стовпа на іншому березі річки, до якого простягнувся міст. Взявши жезл, святитель перейшов на інший берег і, наблизившись до вогняного стовпа, побачив у ньому ікону Пресвятої Богородиці, що стояла у повітрі. Вражений побаченим, святитель довго молився і, коли повертався назад, забув взяти свій жезл.

На другий день, після утрені, коли святитель Прохор зібрався продовжити свій шлях в човні, почали шукати його жезл, але не могли ніде знайти. Тоді святитель згадав, що забув свій жезл на іншому березі річки, куди перейшов дивовижним мостом. Він розповів про явище і, послані на той берег на човні слуги повернулися зі звісткою, що побачили в лісі між деревами ікону Матері Божої, а поруч єпископський жезл. Святитель негайно переправився разом з усіма людьми на той берег і впізнав ікону, що йому явилася. Після гарячої молитви перед іконою на тому місці розчистили ліс і заклали церкву. Як тільки про це дізналися мешканці Ярославля, вони прибули на вказане місце. До полудня церкву вже побудували, а ввечері святитель освятив її на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці, переніс туди ікону і встановив святкування в день її явлення. Пізніше святитель Прохор влаштував при цій церкві Толгський монастир. Помер святитель Прохор 7 вересня 1328 року.

Дошка з групи бакаут (старовинна). Паволока, левкас, яєчна темпера. Золочення. ліпнина. Інкрустація малахітом. 25x30:
32х25