Ікони святихСвятий мученик Фемістокл

Святий мученик Фемістокл

Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.

Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні.

Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).

Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень.

Ікона створена за канонами православної церкви.

Ікону освячено в іконописній майстерні «Небо на землі»

Ця ікона вже знайшла свою родину. Ви можете замовити цей образ в нашій іконописній майстерні ” Небо на землі”. Ми не створюємо копій. Кожна робота неповторна та жива, як щира молитва. Довірившись нам Ви отримаєте унікальний образ. Схиляючись перед ним в молитві, Ви відчуєте радість, умиротворення і підтримку, що йде від святині.

Святий мученик Фемістокл

Святий мученик Фемістокл жив в третьому столітті в місті Мири Лікійські. За переказами він був простою і щирою людиною. На життя Фемістокл заробляв тим, що пас овець. Під час гоніння він приховав у себе християнина Діоскорида. Сам вийшов до переслідувачів, назвавшись християнином, Фемістокл був приведений до Аскліпію правителя області. Князь велів бити його. Били святого мученика Фемістокла по череву до того, що воно прорвалося, потім повісили його на дереві. Після того, знявши з дерева, мученика тягнули по залізу з гострими спицями, так що все тіло його було поранене і порізане. Його жорстоко катували, і він прийняв мученицьку кончину за Христа в 251 році.

Християни таємно поховали мученика. Щоб відзначити могилу Фемістоклея, вони поставили поруч з нею палицю з якою він пас вівці. І сталося диво. Суха палиця пустила коріння і розрослася згодом у велике мигдальне дерево.