Ікони святихСвяті преподобні Зосима та Саватій

Святі преподобні Зосима та Саватій

Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.

Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні. 

Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).

Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень. 

Ікона створена за канонами православної церкви.

Ікону освячено в іконописній майстерні ” Небо на землі”

Ця ікона вже знайшла свою родину. Ви можете замовити цей образ в нашій іконописній майстерні ” Небо на землі”. Ми не створюємо копій. Кожна робота неповторна та жива, як щира молитва. Довірившись нам Ви отримаєте унікальний образ. Схиляючись перед ним в молитві, Ви відчуєте радість, умиротворення і підтримку, що йде від святині.

Святі преподобні Зосима та Саватій

Святі преподобні Зосима та Саватій були засновниками Соловецького монастиря (ХV ст.), поховані на його території. У першій половині п’ятнадцятого століття преподобний Саватій прибув на суворий Соловецький острів разом з преподобним Германом, який наважився розділити із Саватієм його важкий подвиг. Відлюдники, поставивши хрест і келії в північній частині острова, поклали початок новому чернечому проживанню. Подвижники прожили разом шість років. 27 вересня 1435 року преподобний Саватій відійшов у вічність.
Преподобний Герман відплив з острова і незабаром в гирлі річки Суми зустрів ченця Зосиму, який шукав усамітненого місця. Разом вони відправилися в плавання до Соловецьких островів. Бог благословив місце їхнього поселення баченням преподобного Зосими прекрасної церкви на повітрі. Поступово до них приєдналося ще кілька пустельників. Так було покладено початок знаменитої Соловецької обителі. Помер преподобний Зосима 17 квітня 1478 року.

У народі вважають що саме Зосима і Саватій навчили людей правильно утримувати свою пасіку. Саме при житті цих святих, у п’ятнадцятому столітті крилаті трудівниці почали “приручатись”. Тому і не дивно, що на іконах вони зображені з різним пасічним знаряддям того часу: драбиною,мотузкою, навіть, сокирою чи ножем. В минулі часи при вході на пасіку обов’язково була ікона з зображенням Зосима і Саватія, а пасічник, не помолившись, не починав свою працю. Це важливо і сьогодні – на пасіці нічого робити не тільки людині з брудними руками чи в брудному одязі, а і з брудними помислами на душі.