Ікони святихСвята блажена Ксенія Петербурзька

Свята блажена Ксенія Петербурзька

Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.

Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні. 

Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).

Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень. 

Ікони створена за канонами православної церкви.

Ікони освячено в іконописній майстерні ” Небо на землі”

Якщо Вам до душі цей образ і виникло бажання придбати ікону, зв’яжіться з нами

Свята блажена Ксенія Петербурзька

Свята блаженна Ксенія Петербурзька (в миру Ксенія Григорівна Петрова) – російська православна свята, Христа ради юродива. Народилася між 1719 і 1730 роками, несла подвиг добровільного юродства Христа ради протягом 45 років і померла в Санкт-Петербурзі не пізніше 1806 року.

Про сім’ю її точно не відомо, але в пам’яті століть збереглися відомості про її подвиг в ім’я Спасителя. Після досягнення повноліття Ксенія Григорівна поєдналася в шлюбі з придворним півчим, полковником Андрієм Федоровичем Петровим. Невдовзі Андрій Федорович помер, залишивши Ксенію Григорівну вдовою на двадцять шостому році її життя. Після його смерті Ксенія вирішила присвятити своє життя Богові.

У день його похорон Ксенія вдягла його одяг, а на здивовані запитання оточуючих відповідала, що вона – це насправді – раб Божий Андрій, її чоловік, а Ксенія, яку всі знали раніше, померла. Спочатку близькі вирішили, що Ксенія від горя збожеволіла, але спілкування з нею переконало, що вона нормальна, адекватна людина. Тож у тверезому розумі молода жінка роздала своє майно, подарувала дім одній убогій жінці та почала жити безпритульною, лише зрідка ночуючи у знайомих.

Ніхто не знав, де вона проводить більшість ночей, допоки хтось не простежив, і тоді з’ясувалося, що майже щоночі блаженна за будь якої погоди та пори року прямує за місто, де посеред поля звертається до Бога в палкій молитві про дарування Царства Небесного коханому чоловікові. Лише дією благодаті Божої можна пояснити, що ледь-ледь одягнена, босонога жінка в умовах суворого північного клімату спромоглася нести важкий подвиг безпритульного життя довгих 45 років!

З великою покірністю вона терпіла усі знущання та приниження, а гроші, які іноді їй давали, швидко роздавала нужденним.

Та з часом люди почали помічати, що по молитвах блаженної  Господь чинить справжні дива – відбуваються зцілення, справджуються пророцтва, і багатьом надходять Боже благословення та допомога.

Усе це викликало народну любов та шанування блаженної Ксенії, які лише посилились після її мирного преставлення близько 1803 року.

Справжня «любов довготерпелива, …лагідна, вона не заздрить, не чваниться, не горда, не поводиться нечемно, не шукає свого, не роздратовується, не гнівлива, не радіє з несправедливості, а тішиться правдою, усе покриває, всьому вірить, завжди надіється, все терпить. Любов ніколи не перестає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне…»

Тож згадуючи цю святу, навчимося від неї дару справжньої відданої любові, ознакою якої завжди є відповідальність і самопожертва.