Гаряча емальПритча про милосердного самарянина, гаряча емаль

Наша християнська місія – давати довколишньому світові приклади взаємної допомоги.

 Притча про милосердного самарянина, гаряча емаль

Гаряча емаль одна з найзагадковіших художніх технік. Це  вам скаже кожен майстер, що творить в цій техніці, кожен мистецтвознавець, що описує твори, та кожен глядач, що милується роботами.

Не обминули увагою цю чудернацьку техніку й іконописці. Гаряча емаль широко використовується у створенні та оздобленні сакральних предметів. Але майстри іконописної студії «Небо на землі» не зупинились на її традиційному застосуванні. Постійний творчий пошук надихнув іконописців на створення ікон у техніці гаряча емаль. Таке її використання є унікальним винаходом в сучасному сакральному мистецтві. На думку митців непередбачуваність цього процесу   яскраво свідчить про те, що іконописець є тільки провідником, а створенням ікон керує сам Господь.

Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні.

Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити роботу від ушкоджень.

Ікони освячено в іконописній майстерні “Небо на землі”

Якщо Вам до душі цей образ і виникло бажання придбати ікону, зв’яжіться з нами

 Притча про милосердного самарянина

Наша християнська місія – давати довколишньому світові приклади взаємної допомоги. Ми, християни, маємо вчити власним взірцем, як годиться допомагати один одному. А для нас прикладом є безіменний самарянин, що допоміг пораненому розбійниками. Христос у цій притчі спонукає нас допомагати один одному, доки ми долаємо життєву дорогу. Бо ця дорога може виявитися для нас дорогою до Небесного Царства, а може стати і дорогою до вічної муки і страждань. Вічних страждань сумління, якими ми будемо покарані за те, що в цьому житті, подібно до священика і левіта з Господньої притчі, байдуже проминали десятки й сотні постраждалих людей, які так потребували нашої з вами допомоги

Притча про милосердного самарянина, крім прямого і ясного змісту – про любов до всякого ближнього, має ще, як вчать святі отці, інший, непрямий, глибокий і таємничий зміст.

Людина, яка йде з Єрусалима в Єрихон, є ніхто інший, як наш праотець Адам, а в його особі і все людство. Не встоявши у добрі, позбувшись райського блаженства, Адам і Єва мусили покинути “Єрусалим небесний” (рай) і відійти на землю, де їх одразу ж спіткали скорботи й усілякі біди. Розбійники – це сили бісівські, які позаздрили невинному стану людини і штовхнули її на путь гріха, позбавивши наших праотців вірності заповіді Божій (райського життя). Рани – це виразки гріховні, що ослаблюють нас. Священик і левит – це закон, даний нам через Мойсея, і священство в особі Аарона, які самі по собі не могли спасти людини. Під милосердним самарянином слід розуміти Самого Ісуса Христа, Який для зцілення наших немочей, у вигляді олії і вина, дав нам Новозавітний Закон і благодать. Готель – Церква Божа, де є все необхідне для нашого лікування, а господар готелю – пастирі і вчителі Церкви, яким Господь доручив турботу про паству. Ранковий вихід самарянина – це з’явлення Ісуса Христа після воскресіння, а також і Його вознесіння, а два динарії, дані господарю готелю, – це Божественне Одкровення, яке зберігається через Писання і Святе Передання. Нарешті, обіцянка самарянина на зворотному шляху завітати знову в готель для остаточного розрахунку – це вказівка на друге пришестя Ісуса Христа на землю, коли Він “віддасть кожному за ділами його”

(Мф 16, 27).

 

дошка, гаряча емаль:
15х7 см