Ікони святихПреподобний Варсонофій Херсонський

Преподобний Варсонофій Херсонський

Ікона написана на підготовленій дошці, просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.

Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні. 

Ікона створена за канонами православної церкви.

Ікону освячено в іконописній майстерні ” Небо на землі”

Якщо Вам до душі цей образ і виникло бажання придбати ікону, зв’яжіться з нами

 

Преподобний Варсонофій Херсонський

Отець Варсонофій був сучасником наших батьків і дідів, страждав за віру під час радянських репресій і був зведений в ранг святого.  Очевидці розповідають, що ще за життя молитвами отця зцілювалися тілесні і душевні недуги. Чудеса тривали і після його поховання. Люди молилися на могилі батюшки, отримуючи допомогу. Вивчивши документи, що свідчать про праведне і, в той же час мученицьке, життя отця Варсонофія, вирішили канонізувати його духовну особистість.

Архімандрит Варсонофій (в миру Василь Григорович Юрченко), народився 15 серпня 1880 року в селі Лозуватці, Єлисаветградського повіту, Херсонської губернії (зараз Кіровоградська область). З 1907 по 1915 рік вчителював у Києво-Печерській Лаврі. Після цього вступив до Херсонської Пасторально-Місіонерської Семінарії. По закінченню курсу його призначили ігуменом Свято-Григорівського Бизюкового монастиря. Тоді і почалися його випробування. Це був 1917 рік, коли відбулася революція, яка принесла з собою неуцтво і безбожництво.  За роки гонінь, священик був арештований 25 разів.  Всього батюшка провів в таборах десять років: Темниковский, Алатирський і на Колимі. Від неймовірно складних умов отець Варсонофій ледь не помер від тифу. Від постійних побоїв з табору він вийшов зовсім згорбленим інвалідом, пересувалися на милицях.

О. Варсонофій абсолютно щиро говорив, що в’язниця для нього – якась духовна школа і брав висновок в ній як можливість духовного вдосконалення, без страху, з вдячністю Богові. Унаслідок існуючого озлоблення проти духовенства, о. Варсонофія поміщали в камери кримінальників. Істинно християнською поведінкою, гідним свого звання, часто приборкує і цих звірів у людській подобі. Деякі з них так прив’язалися до батюшки, що навіть по розлученні шукали як би зв’язатися з ним листуванням або іншим способом. У самій камері о. Варсонофій поводився як священик і монах. У таборах преподобний Варсонофій принципово відмовлявся від роботи в недільні та святкові дні і ні в якому разі не давав змінювати свій вигляд, тільки насильно, застосувавши побої, його остригали і голили бороду.

Перебуваючи постійно в неймовірно важких умовах, о. Варсонофій ніколи не занепадав духом, весь час присвячував молитві, знаходив друзів і багатьох втішав. В умовах ув’язнення ставало особливо важко, якщо не було віри в Бога, нападала туга і ніч зневіри, безвихідь, що деякі билися головою в стінку, намагаючись фізичним болем заглушити її. В такий момент при зустрічі з преподобним Варсонофієм, при одному тільки отримання благословення на відстані, не кажучи вже про особисте побаченні, гора зневіри рушилась, і охоплювало радісне почуття. Його одухотворений, світлий зовнішній вигляд, чуйне ставлення завжди приваблювало до нього. Створювалося коло своїх, вірних, і всі разом один одному допомагали, переносячи труднощі табірного життя.

9 листопада 1951 року призначений настоятелем Троїцької церкви с. Старої Збур’ївки Голопристанського округу Херсонської області. Тут він був зведений в сан архімандрита. Саме в цей храм була написана ікона.

25 червня 1954 року призначений на священиче місце в Катерининський собор м Херсона.

В останні дні свого життя о. Варсонофій сильно хворів.

17 жовтня 1954 року мирно помер, після сповіді і причастя Святих Христових Таїн. Відспівування о. Варсонофія відбувалося в Богоявленському кафедральному соборі благочинним протоієреєм Борисом Старком і духовенством Херсона.

28 березня 2007 року було знайдені мощі преподобного Варсонофія, які нині почивають у Свято-Духівському кафедральному соборі міста Херсона.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 18 квітня 2008 року преподобний Варсонофій був зарахований до лику святих преподобносповедників. 9 серпня того ж року в Свято-Духівському кафедральному соборі міста Херсона відбулася його канонізація.