Ікони Ісуса ХристаОбраз Ісуса Христа доброго Пастиря

Образ Ісуса доброго Пастиря є милим серцю кожного християнина, адже в ньому наочно передається головна тема Євангелія - Божий Син прийшов, щоби спасти кожного грішника.

Образ Ісуса Христа доброго Пастиря

Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.

Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні. 

Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).

Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень. 

Ікони створена за канонами православної церкви.

Ікони освячено в іконописній майстерні “Небо на землі”

Ця ікона вже знайшла свою родину. Існує авторський повтор цього образу. Ми не створюємо копій. Кожна робота неповторна та жива, як щира молитва. Довірившись нам Ви отримаєте унікальний образ. Схиляючись перед ним в молитві, Ви відчуєте радість, умиротворення і підтримку, що йде від святині.

Образ Ісуса Христа доброго Пастиря

Образ Ісуса доброго Пастиря є милим серцю кожного християнина, адже в ньому наочно передається головна тема Євангелія – Божий Син прийшов, щоби спасти кожного грішника. Спаситель людства бере грішну людину на плечі, щоби через свій хрест, воскресіння і вознесіння примирити її з Отцем і привести знову до дому Небесного Отця.

Ісус називає Себе Добрим Пастирем. В грецькій мові є два слова, які означають «добрий» – «агафос», яке описує властивість доброти, і «калос», яке говорить про те, що в доброті є привабливість. Коли йдеться про Іісуса як про Доброго Пастиря, вживається слово «калос». В Ньому більше, ніж уміння і вірність, в ньому є істинна і нев’януча краса.

Спаситель називає себе Дверима вівцям. Щоб зрозуміти те, що Він мав на увазі, потрібно знати особливості служіння Пастуха. У той час в Палестині було два види овечих загонів. У селах і містах були загальні загони, в яких стада проводили ніч. Такі загони мали міцні двері, ключ від яких тримав воротар. Коли ж вівці бували далеко на пагорбах у теплу пору року і не поверталися в села, їх збирали у загони на схилах пагорбів. Ці загони були під відкритим небом і захищалися лише стіною з отвором в ній, через який вівці могли входити і виходити. В ньому не було жодних дверей. Вночі сам пастух лягав поперек входу, тож жодна вівця не могла вийти інакше, як переступивши через нього. В самому буквальному сенсі пастух ставав дверима. Спаситель говорить про те, що Він є Двері, через які доступ до Бога-Отця стає можливим для людини.

дошка, левкас, яєчна темпера, золочення:
60х30