Ікони Ісуса ХристаІкона «Явлення Ісуса Христа Святим жінкам—мироносицям»

Ікона «Явлення Ісуса Христа Святим жінкам—мироносицям»

Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

• Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.
• Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні.
• Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).
• Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень.

Ікона створена за канонами православної церкви.

Ікону освячено в іконописній майстерні «Небо на землі»

Якщо Вам до душі цей образ і виникло бажання придбати ікону, зв’яжіться з нами

Ікона «Явлення Ісуса Христа Святим жінкам—мироносицям»

Явлення Ісуса Христа Святим жінкам—мироносицям.

Святі жінки-мироносиці — це жінки, про яких написано у Біблії в Новому Завіті. Коли Господь ходив з проповіддю, навколо нього завжди було багато людей. Деякі підходили, слухали й відходили. Але серед численного народу була група жінок, що відрізнялися від інших. Вони супроводжували Божественного Вчителя не тільки для того, щоб слухати Його Слово, але й з любов’ю служити Йому. Вони піклувались про нічліг, їжу та пиття, «служили Йому з майна свого» (Лк. 8: 3). Коли апостоли та інші учні розбіглися зі страху в різні сторони, жінки супровод­жували Його на  Голгофу і стояли біля Його Хреста до самої смерті. Велика духовна сила і відданість Спасителеві зробили їх гідними першими почути від ангелів вість про Його Воскресіння. Саме ці жінки рано-вранці поспішали до гробу Спасителя з миром і ароматами, щоб помазати тіло Господа. Тому і названі вони мироносицями. Після Вознесіння Спасителя жінки-мироносиці нарівні з учнями-чоловіками проповідували по світу Євангеліє.

Не тільки пахуче миро несли вони до гробу Спасителя. Вони несли свою велику віру, непохитну вірність, співчуття, милосердя і любов. В усі віка, від початку зародження християнства жінки становилися прикладом духовної міці і стійкості. Не зникли у світі ні вірність, ні любов. Вони – як і турбота, самовідданість, милосердя, доброта, – завжди пов’язані з образом жінки. Протягом усієї історії існування вчення Ісуса, навіть у період радянських гонінь на Церкву, саме вони продовжували таємно відвідувати храми, намагалися виховувати дітей у вірі. Жінки не відреклися ні від своїх чоловіків-пастирів, ні від Христа, і самовіддано крокували поруч з ними в далеких засланнях, безстрашно приймали свою долю у в’язницях і таборах.

Шануючи жінок-мироносиць, згадуючи стійкість жінок двадцятого сторіччя, ми повинні зрозуміти, що віра – потужний стимул життя. Саме вона додає стійкості в скрутну годину, відкриває нові резерви у готовності прийняти муку і страждання за Господа Нашого. Віра – повинна стати головним мотивом життя, визначати слова і думки, вчинки та емоції. Віра допомагає лише тоді, коли не є примарою, неспроможною спрямувати людину на праведний шлях.