ікона Преподобного Олексія, чоловіка Божого
Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.
Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.
Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні.
Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).
Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень.
Ікона створена за канонами православної церкви.
Ікону освячено в іконописній майстерні ” Небо на землі”
Ця ікона вже знайшла свою родину. Ви можете замовити цей образ в нашій іконописній майстерні ” Небо на землі”. Ми не створюємо копій. Кожна робота неповторна та жива, як щира молитва. Довірившись нам Ви отримаєте унікальний образ. Схиляючись перед ним в молитві, Ви відчуєте радість, умиротворення і підтримку, що йде від святині.
ікона Преподобного Олексія, чоловіка Божого
Преподобний Олексій, чоловік Божий, народився в Римі від знатних і благочестивих батьків. Будучи ще малим хлопцем, намагався допомогти убогим і знедоленим. Він зрікся привілеїв свого високого походження та відійшов у тінь світу. Прибувши до Сирії, поселився в убогій хатинці неподалік церкви Матері Божої в Едесі, де вів життя вбогого жебрака. Так прожив Олексій 17 років, аж доки Пресвята Богородиця не виявила його святості людям, які назвали його Божим чоловіком.
Коли Олексій повернувся додому, то батько не впізнав його у вбогому жебракові й дозволив йому жити в своєму домі під сходами. Там він прожив ще 17 років, терпеливо зносячи різні прикрощі від слуг. Після смерті знайшли при ньому записку з його справжнім іменем, походженням і описом усього життя.
Сувій з життєписом святого був прочитаний читцем храму в ім’я святого апостола Петра. Батько, мати і дружина святого Олексія з плачем припали до тіла святого, вклонилися його чесним останкам. Побачивши такі події, багато хто плакав. Ложе з тілом святого Олексія було поставлено посеред центральної площі. До нього став стікатися народ, щоб очиститися і звільнитися від недуг своїх. Німі починали говорити, сліпці прозрівали, одержимі і душевнохворі видужували. Бачачи таку благодать, імператор Гонорій і Папа Інокентій I самі понесли тіло святого в похоронній процесії. Чесні останки святого Олексія, чоловіка Божого, поховані в храмі в ім’я святого Воніфатія 17 березня 411 року. У 1216 році були віднайдені мощі святого. Житіє його здавна було одним з найулюбленіших на Русі.
- дошка, левкас, яєчна темпера, золочення:
- 30х40