Біблійні сюжетиІкона «Премудрість Божа, Софія»

Ікона «Премудрість Божа, Софія»

Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

• Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.
• Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні.
• Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).
• Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень.

Ікона створена за канонами православної церкви.

Ікону освячено в іконописній майстерні «Небо на землі»

Ця ікона вже знайшла свою родину. Ви можете замовити цей образ в нашій іконописній майстерні ” Небо на землі”. Ми не створюємо копій. Кожна робота неповторна та жива, як щира молитва. Довірившись нам Ви отримаєте унікальний образ. Схиляючись перед ним в молитві, Ви відчуєте радість, умиротворення і підтримку, що йде від святині.

Ікона «Премудрість Божа, Софія»

Крилата фігура в царському одязі з дорогоцінним поясом та символізує Премудрість Божу, Втілення Вседержителя. Ікона “Премудрість Божа Софія” була написана спочатку як роз’яснення того, що Бог може існувати в трьох особах: Бог-Отець, Бог-Син і Святий дух. Деякі історики стверджують, що ім’я Софія було вибране не дарма, так як вона найбільше уособлює Мудрість, так ще в святому письмі зазначено. Ім’я “Софія” найбільш підходить Імені Божому. Дехто з давніх візантійських письменників вважав, що назва “Софія” запозичена із аллегорії Соломонової в Притчи.

Архієпископ Ігнатій Воронезький говорив про те, що Мудрість і Храм Софії перебувають на небесах, а саме на Духовному Престолі, там, де є ангели і Бог. Але при цьому Він стверджував, що Мудрість присутня скрізь, у всіх світах, видимих і невидимих, в душах людей, церквах і на небі, рівним рахунком, як і на землі.

Павло Флоренський і Сергій Булгаков трактують Софію як «Ангела Охоронця творіння», творчий задум Бога про світ, сукупність прообразів тварі, як «ідеальну субстанцію, основу творіння, міць і силу її буття».

Критики софіології схиляються до розуміння Софії як Промислу Божого або як Нетварної енергії Божества. До кінця сформованої і догматично обгрунтованої софіології на сьогодні в православ’ї немає.

Що стосується святоотцівського вчення про софіологію, то воно виходить із розрізнення знання розуму і мудрості серця і наполягає на тому, що роздуми в цьому питанні повинні бути не логіко-розумові, а молитовно-духовні.