Ікони святихікона Потопання апостола Петра

Чимало святих а особливо мучеників показали нам, що не потрібно нічого боятися, якщо ми віруємо в Христа, що страх не сумісний з Любов’ю, та якою благодатною, спасителькою і животворчою є віра.

ікона Потопання апостола Петра

Ікона написана на підготовленій дошці (липа), просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.

Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні. 

Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).

Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень. 

Ікони створена за канонами православної церкви.

Ікони освячено в іконописній майстерні ” Небо на землі”

Якщо Вам до душі цей образ і виникло бажання придбати ікону, зв’яжіться з нами

ікона Потопання апостола Петра

Епізод з Євангелія від Матвія: під час бурі на Генісаретському озері Господь явився учням своїм, ходячи по хвилях. Палкий Нього Петро: «Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!… І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?». Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий! (Мф 14, 28-33).

Коли апостол Петро почув Христа, серце його сповнилося вірою, він повірив цьому слову – Не бійся, – і пішов до Бога. Пішов без всякого сумніву, тому що чув, що Господь його кличе, і єдине, про що міг думати – як прийти до Христа, і більше ні про що. Він не думав ні про море, ні про човен, ні про хвилі, тому що знав, що Господь поруч і з ним нічого не трапиться. І раптом він згадав про себе, про те, що він в бурхливому морі, що хвилі такі величезні, що човен вже далеко, що під ногами – безодня – вода… Як тільки він на секундочку забув, що Господь його покликав, що Господь поруч, а згадав – про себе, про те, що він може потонути, він втратив опору під ногами.

Той, хто був готовий іти за своїм божественним Учителем скрізь, але тричі зрікся Його, проте, розкаявшись, виявив твердість і непохитність у вірі, воістину достойні наслідування. Той, хто, пройшовши за життя тернистий шлях випробувань віри, надії й любові до Бога, удостоївся мученицької смерті в ім’я Його. 
Чимало святих праведників, преподобних, а особливо мучеників показали нам, що не потрібно нічого боятися, якщо ми віруємо в Христа, що страх не сумісний з Любов’ю, та якою благодатною, спасителькою і животворчою є віра.

дошка, левкас, яєчна темпера, золочення:
54х25