Ікони Ісуса ХристаХристос у гробі

Ікона Христос у гробі.

Ікона написана на підготовленій дошці, просякнута антисептиком, покрита паволокою та левкасом (іконописним грунтом). Живопис виконаний в техніці яєчна темпера. Всі фарби мають природнє походження (мінерали, напівдорогоцінне каміння) та виготовляються нашими майстрами власноруч. Золочення виконано вручну з листового сусального золота 950 проби.

• Старовинні технології та натуральні матеріали забезпечують довге життя іконі.
• Гачки до наших ікон виготовлені талановитим ковалем за традиційними технологіями кузні.
• Також існує можливість оздобити ікону кіотом або капсулою для святині (мощевиком).
• Для зручності зберігання та транспортування ікони розроблений спеціальний текстильний чохол, який дозволяє захистити живописну поверхню від ушкоджень.

Ікона створена за канонами православної церкви.

Ікону освячено в іконописній майстерні «Небо на землі»

Якщо Вам до душі цей образ і виникло бажання придбати ікону, зв’яжіться з нами

Христос у гробі

Зображення на іконі «Христос у гробі» як би говорить про зв’язок душі і тіла, смерті і воскресіння, про перехід Христа від земного життя до його відродження. Коли ікона зображує померлого Христа, в Ньому завжди зберігаються живі риси, як знак надії на швидке Його Воскресіння.

Іконографічний сюжет являє собою образ Христа у гробі, який отримав грецьку назва Άκρα Ταπείνωσις (крайнє або граничне приниження), а слов’янське – Униніє  або Смирення Нашого Господа.

Ця іконографія має історичне, а не літургійне походження. Цей образ, спочатку мав статус ікони-реліквії, лише згодом набув догматичного значення . Зображення не відповідає жодному зі Страсних євангельських подій. Мертва фігура Христа із закритими очима і слідами кривавих ран вказує на смерть, що звершилася. Ісус зображений вертикально, на тлі хреста, отже, це не Покладення до  гробу, але не прибитим до нього як під час Розп’яття, ніким не підтримуваний, то ж  це не Зняття з хреста.

Не являючи історично реального образу, ікона дійсно змушує думати про символічний задум. Її розглядають як святкову ікону Великої П’ятниці, тим більше, що про це свідчать джерела.

Таке використання Άκρα Ταπείνωσις під час церемонії Страстей в Софії Константинопольської вказане слов’янським требником XVI ст., що походить від  більш раннього грецького тексту. Згідно з главою 88: ” Како поется надгробное в црьградской соборной церкви  , после 9-ой песни канона святитель восходит на амвон, а другой святитель кадит святую икону  поставлену на налои среди церкви, оуныние Гда нашего Иса Хса “.

Зображення на іконі свідчить про зв’язок душі  та  тіла, смерті і воскресіння, про перехід Христа від земного життя до Його відродження. Коли ікона зображує померлого Христа, в Ньому завжди зберігаються живі риси, як знак надії на швидке Його Воскресіння.