Безмежна милість Божої Матері до грішників і її непорочність всім відомі. Вона покровительствує праведному сімейному союзу, матерям та їхнім дітям, охороняє їх в будь-який час, особливо, в нелегку пору їх особистісного становлення.

Вона дійшла до наших часів, хоча і втратила свій первісний вигляд. Церковна традиція появу ікони відносить до I століття, називаючи при цьому її автором Апостола Луку, який у зображенні образу Богородиці був неперевершеним.

найдавніший образ Пресвятої Богородиці, з ним на Русі пов'язано безліч історичних і доленосних подій. Феодорівська ікона належить до іконографічного типу Елеуса

Вище Неї тільки Богочоловік Ісус Христос, який невимовним чином народився від Неї і від Святого Духа.

Перед іконою Пресвятої Богородиці «Солодке цілування», або «Глікофілусса», моляться про зміцнення в православній вірі, про захист православних ікон, при бідах і негараздах, при тілесних і душевних недугах.

Візантійський образ "Кардіотисса" глибокоспівзвучний сподіванням сучасного світу. Світу, що сумує за сердечністю та теплотою братського спілкування, за глибиною життя серця в знаходженні  Бога та Вічності.

Богоматір і Немовля зображують ідеальну Церкву, що здійснює Святе Причастя, Таїнство Євхаристії.